Проект «Тerytoriya креативних індустрій» стартував з інтенсиву, присвяченому діджиталу та комунікаціям, від викладача школи «Bazilik» Євгена Зінгермана. Аби зануритися глибше в тему, ми записали розгорнуте, надихаюче, мотивуюче інтерв’ю, напередодні події. Читайте. Черпайте. Інтегруйте.

Ви приїхали до Рівного з інтенсивом «Стратегія змістовної комунікації в соцмережах», який інформаційний концентрат представите рівненській аудиторії? Які тенденції в сфері діджиталу прослідковуєте в середовищі МСБ?

Для рівненської аудиторії я підготував 8-ми годинну лекцію, що складається з трьох блоків – огляд каналів комунікації, які можна віднести до social media, та методології розробки бренд- та SM стратегій. Це стратегія змістовної комунікації, адже всі розуміють, що потрібно говорити щось, але, якщо в тебе немає структури та розуміння про що твій бренд, то твоя комунікація стає сумбурною та не відрізняється від конкурентів. Це актуально і для людей, і для брендів. Мені б хотілося, щоб люди, які відповідають за комунікацію брендів, чи то власники бізнесу, маркетологи, smm-спеціалісти, щоб вони розуміли, що саме хочуть сказати своїй аудиторії і чому це має бути для неї важливо. Можна сказати, що це моя місія як спеціаліста та викладача. Найлегше перевіряти будь - яку дію питанням «навіщо?». Навіщо ми це робимо, навіщо це нашій аудиторії, чому вони мають витрачати на нас свій час і багато інших «чому» і «навіщо». Мій інтенсив дає структуру, своєрідні сходинки, які полегшують шлях та розуміння – про що ти хочеш говорити із своєю аудиторію як бренд.

Що стосується тенденцій– це для кожного індивідуально, дивлячись, хто звідки стартує.Якщо ви продаєте сукні через Instagram – це одне, і тут тенденції насправді не так важливі. Так, варто слідкувати за оновленням платформ, візуальними тенденціями, експериментувати із новими інструментами, але головним завжди буде розуміння своєї цільової аудиторії її потреб, проблем та мотивації. Великі бренди мають більші маркетингові бюджети на експерименти із новими «хайповими» форматами, але для них це більше інфопривід, ніж питання ефективності. Я працював, і з великими, і з малими брендами, і тут основна тенденція – свідома комунікація. Поступово невеликі бізнеси приходять до розуміння, що комунікація це не набір лайфхаків, а процес побудований на змістах та ідеології поданими через контент. Ідеологія — це фундамент на якому будується все інше.


Як обрати для свого бренду найкрутіший, найсприятливіший канал комунікації ?

Немає найкрутішого.
Є молоток, а є плоскогубці, ніхто з них не крутіший, але кожен чудово виконує покладені на нього функції. Так і з каналами. Щось, що ефективно працює у вашого сусіда може бути абсолютно не ефективним для вас, через безліч факторів.

Назвіть 3-5 типових помилок, які робить бізнес у сфері діджитал-просування?

Перша, і як на мене найголовніша, — нерозуміння місця товару чи послуги в житті цільової аудиторії. Це так звані ситуації споживання. Наприклад, я можу купувати тістечка, щоб піти в гості до друзів, чи на спонтанне побачення, або якщо я потрапляю в новий колектив і хочу швидко всім сподобатись. Тобто тістечко в різних ситуаціях може виконувати для мене різну «роботу», та сама історія з одягом, ресторанами, девайсами, автівками та будь яким іншим товаром чи послугою. Буває так, що власники чи маркетологи підкреслюють в комунікаціях існуючі, але неважливі для клієнтів переваги. Так народжується комунікація яка «не чіпляє», а просто інформує, а цього у сучасному конкурентному полі недостатньо.

Друга проблема виходить з першої. Часом здається що ти та твій бренд такий класний, що тебе мають любити та помічати лише тому, що ти є. Життя — не мама і всім все одно. Конкурентів багато і, якщо тисам не можеш сформулювати, чому незнайомі люди мають звертати на тебе увагу і витрачати на тебе гроші, вони це не зроблять за тебе.

Правильно скерувати свій бренд допомагає емпатія. Про неї часто забувають, через те, що майже весь український бізнес робиться в режимі «п’ята точка в вогні».

Як зробити так, щоб у тебе повірили?

Дати достатньо приводів зробити це і донести свої раціональні та емоційні переваги. Чомусь люди роблять це, коли закохуються один в одного, але соромляться робити це із своїм бізнесом. Це і є маркетинг і так, це можна назвати маніпуляцією. Тут немає нічого страшного.

Але, ясна річ, універсальної формули успішного просування немає? Потрібно думати, пробувати, робити висновки?

Так. Я розумію, що це може звучати як: «встань та йди» або «роби добре, бо погано вже зроблено» (сміється, – ред), але комунікації це зона гіпотез. Чим більше ти їх перевіряєш, тим швидше ти знайдеш що для тебе працює, а що ні. Головне побороти страх того, що ви щось зламаєте. Не зламаєте J Ну і головне це бажання розібратися в тому як працюють інструменти та процеси комунікації. Це цікаво і не так складно як може здатися.

Які зараз основні вимоги до smm-менеджера?Як може еволюціонувати ця професія через 10 років?

Зараз в Україні немає єдиного переліку вимог до smm-ника.Для когось – це фотограф із функцією постингу, хтось шукає людину для модерації коментарів та відповідей в особисті повідомлення, а для когось – це копірайтер + фотограф + таргетолог — людина швейцарський ніж. Умовний smm-ник –складається з кількох компетенцій: стратегічна – це базове розуміння маркетингу та продажів; Креатив – навик вигадування нових ідей і робити щось так, як до тебе ніхто не робив. Копірайтинг — це вміння виражати бренд вербально через тексти і те як бренд звучить, який саме його голос. Потім – це візуальна складова – фотографія, дизайн. Копірайт та візуалка — це безпосередньо контент. І остання компетенція – це просування контенту, бо якщо він існує сам по собі, то його мало хто бачить. Але smm-ника, з усіма цими компетенціями, майже не можливо зустріти. Часто це цілий відділ комунікації з кількох людей.

А 10 років нашої реальності – це вже футуризм, це важко спрогнозувати.

Як ви ставитеся до хайпу?

Я добре ставлюся, якщо це якась свіжа історія. Наприклад, проект «Pshechnaya1958»

(https://www.instagram.com/pyshechnaya1958/?hl=uk ) – цебуло по-новому. І лише тільки в Києві є два проекти, які намагалися копіювати його, але це вже «креативна імпотенція». Хайп – це просто інструмент вірусного поширення. Як це діє? От в 8 сезоні 4 серії «Гри престолів», в одному з кадрів, на столі в Дейнеріс стоїть чашка «Starbucks». Ми розуміємо, що так, можливо, хтось випадково забув її й це навіть не реклама «Starbucks», бо вона їм не потрібна – це спосіб збільшити кількість повідомлень в соцмережах від глядачів. І це ще один пік обговорення серіалу. Це класно.

Чи є зараз кейс у вашій голові, який якісно надихає?

Я не голосував за нашого нового президента, але мені сподобалося як вони обходили встановлені правила. Це така творча адаптація правил під себе і комунікація на грані закону. В цьому плані, і в тому як вона була побудована, його комунікаційна кампанія дійсно була для українського політичного ринку новим, свіжим поглядом. Наприклад, існує день тиші, а в нас ефір «95 кварталу» і з точки зору закону, вони нічого не порушують, звісно, виникають морально-етичні питання, але вони обійшли це так. Мені тут не подобається результат, але мені подобається механіка.


Ви хотіли б попрацювати в політиці?

Так. Це також бізнес. А бізнес – це гроші. І в політиці є сторона публічна, а є сторона кулуарна. Це як з «Nike», ми купуємо скажімо кросівки, які шиють діти в Бангладеш,діти та Бангладеш – це кулуарна історія, це оптимізація видатків, податків, а ззовні красива картинка «Just do it». Я б не працював на деструктивні сили щоб не було внутрішнього конфлікту із моїми поглядами, але я і не з усіма бізнесами працюю.

За якими брендами слідкуєте?

Бренд – це інструмент. Якщо в мене є задача – купити собі одяг, я тоді шукаю бренд, який відповідає моїй ідеології, я дивлюся, співставляю — ідеологія, цінність, доступність. А, якщо мені потрібно вирішити задачу для клієнта, я моніторю галузь, в якій він працює, дивлюся на суміжні, думаю, чи можливо практику з одного бізнесу перенести на цей бізнес.

Але спеціально я не слідкую за брендами, бо вже багато років в цьому, якщо просто слідкувати за всім, то не буде часу працювати. Я відштовхуюся лише від задач. А потім я закриваю задачу, обнуляюся, а досвід залишається.

Чи діють на вас, як на споживача, маркетингові прийоми?

Так, я ж жива людина. В мене така ж техніка «Apple», я її купив за повну вартість. Купую всесвітньо відомі, брендові речі і локальні бренди.

Що б порадили нашим читачам?

Думайте (сміється, – ред). Думати корисно. І весь час вчитися.

Слідкуйте за подіями проекту «Тerytoriya креативних індустрій» відГО «Платформа взаємодій «Простір» тут: http://terytoriya.prostir.rivne.ua/